Учительська

Мета: удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам’ятовувати конкретні факти, послідовність викладу матеріалу; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз художнього твору розповідного характеру з елементами роздуму, сприймати письмовий текст, розуміти його, створювати твори – роздуми про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень у художньому стилі; формувати навички самостійної творчої роботи; виховувати самокритичність, переконаність у необхідності бути уважним та чуйним до рідних, близьких людей, прищеплювати несприйняття егоїзму, черствості.

 Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація мотиваційних резервів шестикласників з теми

1. Робота над епіграфом:

Немож­ливо завжди бути героєм, але завжди можна залишатися люди­ною                                 

                                                                                                              (Й. Гете).
- Який смисл, на вашу думку, автор уклав у зміст цих слів? Пояснити.

2. Повторення відомостей про стилі мовлення  («Мозковий штурм»).

Які ви знаєте типи мовлення?

Назвіть особливості будови твору-роздуму.

Що таке стиль мовлення?

Які ви знаєте стилі мовлення?

Назвіть сфери застосування кож­ного з них.

Перевірте свої знання за табли­цею підручника.

III. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

ІV. Підготовча робота до складання твору-роздуму про вчинки людей

1. Словникова робота

Вчинок — дія, що складається з таких елементів: мотиву (спонукання, зацікавленості), наміру, мети, власне дії, наслідків, самооцінки людиною вчиненого та її ставлення до оцінки інших.

Поведінка — сукупність вчинків та дій людини, здійснюваних нею протягом відносно тривалого періоду. Поведінка охоплює усі вчинки людини в цілому, незалежно від того, навмисні вони чи ненавмисні, а також колективу, організації чи великої маси людей, що виявляють різні сторони характеру.

Словничок з етики

Вчинки — добрі-погані, гідні—негідні, достойні поваги, несумісні зі здоровим глуздом,варті наслідування, навмисні-ненавмисні.

Поведінка — пристойна, хороша, гідна, дивовижна, невиправдана, етична.

2. Робота з прислів’ями та приказками на морально-етичну тему.

1. Хто сам такий , то й на другого кладе знаки.(Українське прислів'я).
2.  Хто допомагає людям, у того і свої бажання здійснюються (Англійське прислів'я).
3. Жизнь дана на добрые дела (Російське прислів'я).
4. Не суди по силі рук, а суди по силі серця (Башкирське прислів'я).
5. Живи так, чтоб ни от Бога греха, ни от людей стыда (Російське прислів'я).
6. Що посієш, те й пожнеш (Українське прислів'я).
7. Поки не упріти, поти не уміти (Українське прислів'я).
8. Бійся не того собаки, що гавкає, а того, що пеститься (Українське прислів'я).

3. Робота з пам’яткою

♦    Не підмінюй роздум іншими типами зв'язного викладу.
♦    Підпорядковуй головну думку (тезу) темі висловлювання.
♦    Не допускай мовних штампів і трафаретних початків.
♦    Добирай переконливі докази.
♦    Будуй роздум композиційно закінченим і логічним.
♦    Дбай про мовну виразність.

V. Колективна робота з текстами – зразками.

·        Прочитати тексти. Визначити, до якого типу мовлення вони належать.

Іменини

Сьогодні — день народження Ніни. Прийшли гості. Мама накриває стіл білою скатертиною. Ніна подумала: це ж бабуся сяде за стіл. їй вісімдесят років. У бабусі тремтять руки. Несе ложку бабуся — ложка дрижить, крапельки падають на стіл. Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі: в Ніниної бабусі руки тремтять. Ніна тихенько сказала мамі:
—    Мамо, хай бабуся сьогодні за стіл не сідає.

—    Чому? — здивувалась мати.

—    У неї руки тремтять. Капає на стіл... Мама зблідла. Не сказавши ні слова, зняла зі столу білу скатертину і сховала в шафу.

Довго сиділа мовчки, потім сказала:

—    У нас сьогодні бабуся хвора, тому іменинного обіду не буде. Поздоровляю тебе, Ніно, з Днем народження. Моє побажання: будь справжньою людиною.

                                                        (За В. Сухомлинським).

У січовій школі

На перерві чорнявий отаман насупив густі брови, соколом глянув на зніяковілого Михайлика.

—    У нас, кобзаренку, щоб ти знав: дурно каші не їстимеш, хоч і гроші дав. Будеш воду носити, а по обіді миски мити! Бери цебра! Слухняно кивнувши, Михайлик побіг по великі цебра, що стояли на ґанку. Коли Михайлик, принісши раз води, біжком повертався з важкими цебрами вдруге, за ворітьми його перестріли хлопці, що сиділи поруч, на лаві.
Веснянкуватий, не кажучи й слова, підставив ножку — Михайлик мало не впав, розхлюпавши воду.

—    А ти чого? Чого? — задихнувся він.

—    А того. Як ти козак — не баба, давай навкулачки.

І, розмахнувшись, одважив такого стусана в груди, що Михайликові застрибали червоні метелики в очах. Він, осліпнувши від люті, кинувся в бійку. Щосили бив кулаками, завзято гамселив то одного, то другого, не чув навіть, як влучають його, доки, нарешті, супротивники, шморгаючи розбитими носами, не сказали: "Годі."

Кров юшила з носа, підбите око запливало ґулею — дарма: хай скаже хто, що він не козак!

За обідом дяк-учитель кинув на нього пильний погляд.

—    Е-е, отроче, тебе вже й охрестили. Хто ж це так?

—    Ніхто, я сам... Біг до криниці ... через колоду перечепився...

                                                                                              (За М. Пригарою).

VІ. Складання  твору–роздуму

Напишіть, як  ви оцінюєте вчинок Ніни або вчинок Михайла (на вибір).

Користуйтесь планом.
План
1. Хто здійснив вчинок?
2. Як він сам сприймає свій вчинок?
3. Що інші думають про це?
4. Яке твоє враження?
5. Чому саме так розцінюєш вчинок?
6. Що побажав би ровесникам?

VІІ. Рефлексія.

VІІІ. Оцінювання. Домашнє завдання (дописати письмовий твір).

Зразок №1.

Дня народження не буде...

Кожна дитина любить святкувати свій день народження. Ніна теж хотіла відзначити його разом з рідними. Вона хотіла, аби все було дуже гарно. До неї мали прийти подруги. Ніна попросила маму, щоб бабуся не сідала зі всіма за стіл. Напевно, дівчинка і не думала, що вона образила і маму, і бабусю.

Мамі було дуже прикро за свою дочку. Може, вона подумала, що теж буде незабаром бабусею. Мама вчинила правильно — відмінила святковий обід. Ніна сама повинна догадатись чому.

На мою думку, Ніна — погано вихована і некультурна. До старших завжди треба ставитися з повагою. Якщо навіть і щось не подобається, краще промовчати. Ніколи не варто забувати, що ми теж будемо і мамами, і бабусями. Нам теж буде образливо, коли нас ображатимуть діти. Мені вчинок Ніни не сподобався. Вона думала тільки про себе, аби їй було добре.
Я б побажала усім своїм ровесникам з більшою повагою ставитись до мам і бабусь. Який би в них не був прикрий характер, вони — наші рідні, милі. Любімо їх за те, що вони є на цьому світі.

Зразок №2.

Хлопцеві жалітися не личить

Події, описані в оповіданні, відбуваються на шкільній перерві. З тексту видно, що це було, мабуть, дуже давно. Проте такі випадки трапляються і в сучасних школах. Новачків завжди випробовують на силу та характер.
Я думаю, що немає хлопців, які хоча б раз у житті не бились. Тільки битися треба чесно і знати за що. Михайлик слухняно взяв відра і пішов по воду. Хлопці зробили йому підніжку. Я впевнений: Михайлик вчинив правильно, що почав захищатись. Якби він розплакався і почав канючити про допомогу, хлопці просто над ним посміялися б і не прийняли до гурту.

Молодець Михайлик, що з таким виглядом не посоромився прийти в клас. У нього юшила кров з носа, було підбите око, але він тішився, що вчинив, як справжній козак.

Дяк-учитель, глянувши на нового учня, відразу зрозумів, яка з ним трапилась пригода. Проте Михайлик не видав хлопців, а сказав, що біг до криниці і зачепився за колоду.

Мені вчинок хлопця сподобався. Я впевнений, що у нього буде багато друзів.

Я побажав би усім хлопцям бути такими, як Михайлик, — ніколи ні на кого не жалітись, а мужньо триматись. Ми, хлопці, мусимо бути сміливими і чесними, щоб захищати себе і рідних людей.