9 червня 2010 року відбулись парламентські слухання
"Запровадження 12-річної загальної середньої освіти: проблеми та шляхи їх подолання" Парламентські слухання, що відбувалися 9 червня ц.р. на тему "Запровадження 12-річної загальної середньої освіти: проблеми та шляхи їх подолання", проводилися з метою вивчення та обговорення питання, що на сьогодні становить великий суспільний інтерес та потребує законодавчого врегулювання. Стало зрозумілим, що наявність невирішених проблем у системі української освіти, зокрема щодо терміну навчання, викликали гостру необхідність у проведенні такого обговорення.
Участь у слуханнях, які проходили під керівництвом першого заступника голови Верховної Ради України Адама Мартинюка, взяло більш ніж 450 учасників, зокрема, народні депутати України, представники відповідних міністерств і відомств, Національної академії наук України і Національної академії педагогічних наук України, громадських організацій, керівники місцевих органів влади, ректори вищих навчальних закладів, директори шкіл, вчителі та представники засобів масової інформації.
Виступаючи з доповіддю перед учасниками поважного зібрання, Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник зазначив, що заходи з переходу української системи освіти на 12-річне обов'язкове навчання у загальноосвітніх навчальних закладах почали втілюватись починаючі з 2000 року. "Багато чого вдалося зробити. Так, уперше в історії української освіти зміна цілей, структури і змісту відбулися на основі нових Державних стандартів загальної середньої освіти. Підготовлено десятки нормативних, інструктивних і методичних документів. Але, на превеликий жаль, не все з визначених завдань вдалося зреалізувати повною мірою. Концептуальні засади 12-річної освіти розроблялися й приймалися в роки стрімкого економічного зростання країни. Економічної кризи ніхто не прогнозував", - зазначив Дмитро Табачник. Реалії свідчать, сказав він, що сьогодні Україна замикає першу сотню країн світу за рівнем використання інформаційно-комунікаційних технологій; конкурсний відбір підручників не забезпечив підвищення їх якості; оновлення змісту освіти пішло шляхом перевантаження навчальних програм; реформування системи підготовки вчителів так і не було проведено, а за останні два роки були взагалі "заморожені" всі державні програми в освітній галузі. Справедливе гасло: "Рівний доступ до якісної освіти" так і залишилося лише гаслом. Міністр підкреслив: "Якщо аналізувати терміни навчання для здобуття повної загальної середньої освіти, то вони складають 11-13 років у багатьох країнах". Для того, щоб з'ясувати, наскільки обов'язковою вимогою інтеграції у єдиний європейський освітній простір є саме 12-річний термін навчання, як відзначив Дмитро Табачник, МОН звернулося до головної європейської структури в цій сфері - Директорату з питань освіти, культури і спадщини, молоді та спорту Ради Європи. У листі-відповіді Генерального директор Габріели Баттіані-Драгоні, зокрема, зазначалося: "Щодо тривалості обов'язкової освіти у школах, то Рада Європи не має чітких рекомендацій на цю тему. Тривалість навчання складає від 11 до 13 років, багато європейських країн мають 12-річну освіту. Пояснювальна Доповідь Лісабонської конвенції передбачає, що різниця в один рік у той чи інший бік не є достатньою причиною для невизнання кваліфікацій, які дають доступ до вищої освіти".
"Тобто розмови про будь-які міжнародні санкції, безперечно, вигадані", - зауважив Дмитро Табачник. "Зарубіжний досвід свідчить, що у країнах з ефективною системою освіти навчання у початковій школі триває 5-7 років. До того ж, у значній частині країн цьому передує обов'язкова передшкільна освіта. Враховуючи це, Міністерство освіти і науки найближчим часом внесе відповідні документи щодо впровадження обов'язкового року передшкільного навчання у системі дошкільної освіти (натепер рівень охоплення різними формами дошкільної освіти дітей п'ятирічного віку становить майже 93,7%)", - поінформував присутніх керівник міністерства. Також під час виступу Д. Табачник сказав, що з метою вивчення готовності до переходу шкіл на 12-річний термін навчання міністерство звернулося до керівників усіх регіонів України з проханням проаналізувати стан готовності навчальних закладів до такого переходу. "За інформацією місцевих органів виконавчої влади, збільшення учнівського контингенту (орієнтовно - понад 300 тисяч осіб) призведе до зростання кількості учнів, які будуть учитись у другу зміну. У 2012/2013 н.р. цей показник може становити до 5%. А це небагато-немало - більше 220 тисяч дітей", - підкреслив міністр. Також Дмитро Табачник зазначив що, при збільшенні терміну навчання потребують вирішення питання щодо створення умов для харчування та медичного обслуговування учнів, збільшення видатків на комп'ютеризацію шкіл, кількості учнів та вчителів, яких потрібно підвозити до місць навчання тощо (тобто всього загальна вартість 12 року навчання складатиме понад 4 млрд. грн.). Він зауважив, що результати досліджень МОН та зустрічей з керівниками місцевих органів управління освітою, педагогічною, батьківською громадськістю, учнівським врядуванням у регіонах засвідчили, що переважна більшість суспільства не відчуває готовності до переходу на 12-річний термін навчання: позитивно до переходу на 12-річний термін навчання ставляться лише близько 10% учнів, 15% батьків і 20% учителів шкіл; водночас негативне ставлення до цього переходу скрізь висловлюють 70 і більше відсотків респондентів. У підсумку, Міністр освіти і науки запропонував повернутись до 11-річного терміну навчання у школах. За його словами, 12-річна система потребує значних фінансових ресурсів, при цьому повністю не виправдовуючи себе. Більшість учасників парламентських слухань виступили на підтримку ініціативи Міністра, мотивуючи свою позицію результатами роботи педагогічних рад на місцях, опитуваннями вчителів та учнів у різних регіонах та областях України.
"Я не вважаю перехід на 11-річний термін навчання відступом назад у минуле. Це мудре освітянське рішення, яке ми приймаємо з урахуванням усіх недоліків запровадженої 9 років тому непродуманої 12-річки", - зауважила народний депутат України Катерина Самойлик. Народний депутат Олег Зарубінський у своєму виступі зазначив, що якби влада ще у 2000 році, перед початком освітянської реформи, запитала думку громадськості, а не впроваджувала зміни на свій розсуд, то "сьогодні ми б не мали проблем, які, виходить, створили собі самостійно". Деякі учасники парламентських слухань стали на захист 12-річної освіти, протиставляючи свої аргументи більшості, яка майже одноголосно вимагала повернення 11-річки починаючи вже з вересня місяця цього року. Кожен з виступаючих аргументовано доводив свою точку зору і думку спільноти того регіону України, який представляв. Так чи інакше, але всі учасники, в рамках обговорюваної проблеми, переймались питаннями фінансування шкіл, оснащеності комп'ютерними класами, забезпечення закладів середньої освіти матеріально-технічною базою, вдосконалення кадрової підготовки вчителів, вносили пропозиції щодо перспектив розвитку професійно-технічної освіти тощо. У заключній промові Дмитро Табачник подякував усім присутнім за надзвичайно великий інтерес до обговорюваного питання, а також наголосив на тому, що "ми обов'язково маємо дослуховуватись до думки суспільства, адже 83% респондентів, які висловились на підтримку 11-річної школи (за результатами опитування Інститут психології ім. Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України), апріорі не можуть бути неправими". Підсумовуючи результати слухань, Адам Мартинюк запевнив освітян, що, оскільки більшість присутніх висловилась за повернення 11-річної школи, то абсолютна більшість народних депутатів обов'язково підтримає це рішення.
|
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Покровської міської ради Донецької області 
.jpg)
