Фото-челендж «Я і тато» Переглянути
Онлайн кіно-кафе «Тет-а-тет з татом» : "2+1"
Життя головного героя було легким і безтурботним рівно доти, доки одна з його колишніми не підкинула йому немовля. Вирішивши, що така проблема йому не потрібна, він поїхав шукати матір дівчинки Глорії. Але все склалося інакше.
Виставка- презентація «Таткові читання»
Тато Мумі-троля
Країна мумі-тролів, Туве Янсон
Ще один традиційний, але надзвичайно харизматичний літературний татусь, якого у цій добірці просто неможливо оминути увагою, – тато Мумі-троля. Тато, який нагадує тих чоловіків, для яких надзвичайно важливо посадити дерево, збудувати дім і виростити сина (і це йому таки вдалося), які, коли трошечки занедужають, скликають усю родину біля ліжка так, ніби от-от відійдуть на той світ, які впевнені у власній геніальності й обдарованості, але часом не здатні зробити елементарних речей. І, хоч, треба визнати, що сином Мумі-тато опікується куди менше, ніж Мумі-мама, він проводить із ним багато часу і в житті своєї родини, як і в усій мумі-трольній історії Туве Янсон, відіграє дуже важливу роль. Не дарма ж перша книга про «Країну мумі-тролів» розпочинається саме з «віднайдення» Тата.
Туве Янссон Країна мумі-тролів/ переклад зі шведської Наталі Іваничук. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2013.
Тато-кріт
Хто зробить сніг, Тарас Прохасько та Мар’яна Прохасько
Татка-крота зі знаменитої трилогії Тараса Прохаська та Мар’яни Прохасько я можу з усією впевненістю назвати одним із наймиліших татусів усього сучасного українського дитліту. Бодай за те, що у першій частині кротячої епопеї, яка, зізнатися, є моєю улюбленою, позаяк гармонійно поєднує наївне з серйозним, меланхолійне з дотепним, дотепне з філософскьким and so on and so on, вирушаючи на пошуки новин, він не просто брав у кишенях із собою дітей, але й мав там для них «ковдри, пляшечки з соком, мішечок із сухофруктами, улюблені книжки-картинки і ще багато різних цікавинок». Утім на цьому прекрасні звички тата-крота не завершуються, адже чимало часу він приділяє не тільки дітям, але й дружині та їхньому «сімейному вогнищу». Тож, хоч і є усе ще абсолютно (ідеальним) традиційним батьком, не може не видаватися прогресивним на тлі багатьох літературних (та реальних) українських татусів.
Тарас Прохасько, Мар’яна Прохасько Хто зробить сніг / текст Тараса Прохасько, Мар’яни Прохасько, ілюстрації Мар’яни Прохасько. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2013. — 72 с.
Тато-рятівник
Гойдалка під кленом / The Swing under the Maple Tree, Галина Ткачук, Оксана Була
В одній зі спільних книжок Ґру Дале та Свейна Ніхюса – у виданій 2003 року книжці-картинці «Сердитий чоловік» – тато нагадує чорну хмару, що поступово затьмарює собою та своєю злістю і люттю увесь простір. Він тероризує дружину та сина, робить світ навколо себе страшним, незатишним і похмурим. Але зараз не про нього, а про татка з книжки-картинки Галини Ткачук та Оксани Були«Гойдалка під кленом», який є повною протилежність сердитому татусеві з норвезької книжки. Ба більше, в історії про ненавмисний квітковий злочин, через який так переймається його донька, він стає справжнім рятівним промінчиком світла (тож не дивуйтеся, що, коли ми вперше бачимо цього героя, на нього падає світло) – розраджує Ніну, допомагає їй знайти рішення та виправити ситуацію.
Поетичний татусь-бородач
Чи скучила за мною твоя борода?, К. Т. Хао, Пауло Доменіконі
Проілюстрована італійським художником Паоло Доменіконі книжка «Чи скучила за мною твоя борода?» дещо вирізняється на тлі дитліту, до якого звикла більшість українських читачів. Але зовсім не через вишукані й атмосферні ілюстрації, і навіть не через оригінальну тему стосунків між батьком та дочкою, а через напрочуд ліричний, образний і спокійний текст одного з найвідоміших дитячих авторів Тайвані, К.Т. Хао (Hao Kuang-Tsai).
Моє вушко скучає за татковим ротиком, бо я люблю слухати тебе.
Моє вушко найбільше полюбляє слухати таткові казки!
Якщо говорити про сюжет, то «Чи скучила за мною твоя борода?» — це ніжна, сповнена любові та легкого смутку, телефонна розмова доньки із татом. Про що? Та ж про те, як вони одне за одним скучили. І байдуже, що їх розділяє простір, байдуже, що минають роки, байдуже, бо справжня батьківська любов не минає і не зникає, незважаючи ні на що. І хоча в українському перекладі текст Хао неримований, поетизм вербального та візуального наративів не вловити просто неможливо.