Учительська

Зупинимося детальніше на екскурсії до святих місць чи то до храму. Для її проведення необхідно:– згоду батьків;– написати наказ про мету здійснення екскурсії, де слід вказати відповідальних педагогів за збереження життя і здоров’я дітей (на 10
учнів виділяється 1 учитель);
– провести з учнями інструктаж з ТБ;– провести підготовчу роботу: а) письмове інформування батьків про мету поїздки, час та місце від’їзду-приїзду, перелік речей, які повинна мати з собою дитина,
контактний мобільний телефон учителя. Аркуші з такою інформацією батьки
мають отримати у 2-х екземплярах заздалегідь, 1з них повернути педагогу з
підписом і вказаними телефонами для зв’язку. б) провести роз’яснювальну бесіду з учнями про правила поведінки в автобусі, виходу з нього, правила дорожнього руху, правила поведінки у
святих місцях, форму одягу;
в) дати коротку інформацію про святиню;г) налаштувати школярів на те, що вони відвідуватимуть незвичайне
місце, де потрібно вести себе благоговійно, не розмовляти, не
вигукувати, що християни храм називають Божою домівкою, що хлопчики
заходять до нього, знімаючи головні убори, а дівчатка – у хустках.

Християнство стало культуроутвороутворюючим, смислоутворюючим елементом життя нашого народу. Воно зіграло виняткову роль в історії
нашої держави, житті суспільства, розвитку його культури, духовності та
моралі. Позаяк молоде покоління не має чіткого розуміння основних постулатів християнської віри, не завжди може пояснити зміст основних християнських
свят, мало знайоме з головними святинями свого краю; орієнтоване на
прагматизм, споживацтво; у дитячому середовищі збільшуються прояви таких
негативних явищ як суїциди, наркоманія, алкоголізм, жебрацтво.
У процесі підготовки до відзначення цієї знаменної події, окрім інформування учнів про причини та умови прийняття християнства нашими
предками (вони знають про це з уроків історії, літератури) слід подбати
про розширення знань школярів про основи християнського віровчення,
ознайомлення їх з основними християнськими святами, з головними
святинями краю, з храмовою архітектурою, з культурою поведінки в храмі,
зі святими рідної землі: рівноапостольними князями Володимиром та
Ольгою, святими мучениками Борисом та Глібом, святими Іллею Муромцем,
лікарем-чорноризцем Агапітом. Педагоги повинні пояснити, що це реальні історичні постаті, святість життя котрих засвідчена нетлінними мощами. Їх життя – це зразки для
наслідування мудрості, жертовності, милосердя, безкорисного служіння
людям. Раніше саме на «Житіях святих», (укладених нашим земляком
святителем Димитрієм Ростовським) виховували своїх дітей, читаючи їх
вечорами в колі сім’ї. Ця книга була надзвичайно популярною в народі.
Рекомендуємо відновити знайомство учнів із нею.
Розповідаючи про життя князя Володимира, учителям більше уваги треба приділити змінам у його вчинках, способі життя після прийняття хрещення,
причинах шанування його серед народу та прославлення церквою як
рівноапостольного, святого через те, що сила його прагнення до Бога
повернула весь хід руської історії. Однією з важливих тем має бути тема розвитку освіти й писемності на Русі після прийняття християнства, про створення слов’янської азбуки,
про святих рівноапостольних братів Кирила та Мефодія, про роль книги,
діяльність князя Ярослава Мудрого, про перші руські школи. У своїй
роботі вчитель може використати матеріали, подані нами в додатку 2, та
фільми: «Сказання про Хрещення Русі» режисера Валерія Бабича, «Хрещення
Русі – найперше свято Вітчизни», «І буде слово»» телекомпанії «Глас».
Звертаємо увагу, що при проведенні заходів, педагогам слід дотримуватися принципів доступності, культуровідповідності,
превентивності. Крім інформативного навантаження, вони повинні
виконувати виховну роль: виховувати любов до Батьківщини, почуття
милосердя, любові, співпереживання; будити почуття гордості від того, що
ми маємо духовні нетлінні скарби, самобутню неповторну культуру,
виплекану на християнському православному грунті, силу духу; Естетичне
та пізнавальне значення матимуть виховні години на теми: «Десятинна
церква – зразок зодчества часів святого Володимира», «Києво-Печерська
лавра – духовна святиня України», «Їх надихало Святе Слово» (про
біблійні мотиви у творах української, світової літератури та мистецтва).Вечір духовної музики може познайомити учнів як з класичною (В. Бетховен, С. Рахманінов, М. Березівський), так і сучасною
(пісні-притчі С. Копилової, Л. Херувимська, Ж. Бичевська, С. Кисельов).
Тематика виховних заходів, присвячених хрещенню Русі, може бути найрізноманітнішою. У додатку 3 пропонуємо орієнтований перелік тем.
Форми проведення можуть бути такі: бесіда, лекція, диспут, усний журнал,
вікторина, екскурсія, круглий стіл, віртуальна мандрівка, вечір
духовної музики, виставка книг.