що штовхає дітей на участь в подібних речах, і як уберегти своїх дітей
Паніка навколо небезпечних ігор в соцмережах, де підлітків штовхають до самогубства, наростає з кожним днем. Два дні тому поліції вдалося врятувати від суїциду двох школярок з Києва, які збиралися зістрибнути з даху багатоповерхівки, виконуючи останнє завдання гри "Синий кит".
Нагадаємо, суть ігор в тому, що підліток вступає в певні групи в соцмережах і виконує по команді куратора кілька завдань. Завдання різні і майже завжди пов'язані з каліцтвами або небезпекою – вирізати лезом на руці малюнок, пробігти перед поїздом, що їде, зайти вночі в покинутий будинок і т. д. Весь процес знімається на відео (потім злочинці продають ці записи тематичним порталам). Фінальний наказ – вбити себе. Часто, якщо дитина відмовляється, злочинці обчислюють IP-адресу учасника та кажуть йому, що за це боягузтво доведеться відповісти його рідним.
Назви ігор (їх набагато більше, ці найпопулярніші):
"Ті, хто придумує такі ігри, тонко розбираються в психології підлітків. Вони тиснуть відразу на три больових точки. По-перше, беруть на слабо – багато виконують завдання злочинців, щоб довести собі і комусь свою силу. По-друге, вони маніпулюють дітьми – страх втратити рідних сильніший за страх власної смерті. А по-третє, вони підносять самогубство як відхід від всіх проблем в житті, допомогу і полегшення.
Шахраї знають, що хлопці трохи молодші розкажуть про такі ігри дорослим. Ті, хто старші, ввімкнуть критичне мислення і не повірять злочинцям. А ось учні 5-7 класу ще не розуміють, що загрози від кураторів гри, швидше за все, порожні, і зі страху виконують їх накази".
Психолог зазначає, що в популярності цієї гри побічно винні самі батьки. "В Українуі ця гра прийшла ще перед Новим роком. Багато дітей розповідали про неї батькам, але ті лише відмахувалися, не сприймаючи їх розповіді серйозно. Це взагалі велика проблема батьків підлітків – часто вони настільки зайняті, що приділяють занадто мало уваги дітям. І ті думають: "Ну що ж, може, якщо я помру, то хоч тоді вони звернуть на мене увагу". Небезпека залучитися до таких ігор особливо велика у дітей, чиї батьки перебувають у стані розлучення або в сім'ї є інші негаразди.
Також проблема багатьох батьків в тому, що вони не навчили дітей думати самостійно. Вони завжди все вирішували і вибирали за них – і на виході отримали підлітка, що просто не вміє приймати рішення сам. Багато дітей починають брати участь в грі з думкою "Спробую, а потім кину", але кинути не так легко – саме тому, що відповідати за свої дії їх ніхто не навчив.
ЯК ПОВОДИТИ СЕБЕ БАТЬКАМ: 7 ПОРАД
Поставте дитині нейтральний питання – мовляв, чув/-а, що зараз популярна якась гра "Синій кит". І послухайте, що дитина вам розповість. Якщо він нічого про неї не знає – добре (тут головне не вдаватися в подробиці, щоб не розбудити в ньому цікавість). Якщо знає, уважно слухайте розповідь. Якщо в ньому повно подробиць і деталей, про які не пишуть в мережі, то є ризик, що ваша дитина вже в грі. Також має насторожити, якщо син чи дочка розказують про подружку, що бере участь в грі – цілком ймовірно, що він бреше і грає сам.
Немає сенсу говорити, що такі ігри небезпечні – на підлітків це вже не діє. Набагато ефективніше сказати, що ними маніпулюють. Для них буде одкровенням, що людина, що загрожує їхнім рідним, швидше за все, хвора і живе в іншому місті або навіть країні. І її завдання – не вбити батьків, а змусити дитину виконати її волю. Дітей таке дуже протвережує! Розкажіть їм, що на маніпуляції "ведуться" всі – скільки дорослих несуть всі свої заощадження шахраям, що телефонують їм серед ночі і кажуть, що їхні близькі потрапили в біду! Покажіть дитині, що всі вразливі – для неї дуже важливо почути це від авторитетного дорослого.
Завдання вашої розмови – навчити підлітка мислити критично і питати себе про мету того чи іншого вчинку, обмірковувати все, що з ним відбувається.
Багато батьків в паніці вирішують встановити тотальний контроль над дитиною – забрати телефон, закрити вдома і т.д. У цьому теж немає сенсу – в XXI столітті підліток, якщо захоче, завжди знайде гаджет і доступ в мережу. Чим більше його обмежувати – тим більше способів обійти заборони буде знаходитися. Ваше завдання – не контролювати, а дати підтримку, щоб дитина прийшла до вас з проблемою, а не приховувала її до останнього.
Зараз як ніколи важливий емоційний зв'язок з дитиною. Більше обіймайте її, розповідайте, що в її віці теж помилялися, встрявали в якісь небезпеки, і вам допоміг хтось із дорослих. Дитині важливо розуміти, що навіть його "ідеальні" батьки теж оступалися, і це нормально, так само як і нормально просити допомоги у інших. Якщо розумієте, що зараз дитина вас не сприймає, попросіть її говорити з тим з дорослих, кому він довіряє – шкільним психологом, родичем і т. д.
Навіть якщо ви впевнені, що у вашій родині все добре, зайва пильність не завадить. Подібні ігри – той випадок, коли вторгнення в приватне життя сина чи дочки виправдані. Переглядайте їх телефони та сторінки в соцмережах – але тільки так, щоб він не дізнався про це!
Якщо розумієте, що дитина таки в грі, Боже вас збав її лаяти. Проявіть інші емоції – заплачте, покажіть, як сильно ви засмучені і як за неї хвилюєтеся. Обов'язково підключайте тата – в такій ситуації чоловіче слово сильніше "мамського". У розмові з дочкою батькові треба знайти, за що її похвалити, а з хлопчиками краще говорити в дусі "Давай поговоримо як чоловік з чоловіком, що ми (саме ми!) можемо зробити в цій ситуації". Якщо тата немає, попросіть поговорити того, кому дитина довіряє – дядька, чоловіка сестри і т.д.
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Покровської міської ради Донецької області 
.jpg)
