"Пекельні цифри та слова у серці б'ють, неначе молот,
немов проклятий оживе рік тридцять третій. Голод...Голод...
У люті сталінській страшній  тінь смерті шастала по стінах,
Сім мільйонів...Боже мій... не долічила Україна.
Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні у 1932 - 1933 роках. Щороку Україна прихиляє коліна перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі могили або колективні.
З метою вшанування пам’яті жертв голодомору в Україні в 5-А класі відбулася година спілкування, яка мала символічну назву «Душі померлих стукають в наші серця».фотозвіт