Друг — это одна душа, живущая в двух телах. Аристотель
Все народы во все времена почитали дружбу величайшей социальной и нравственной ценностью. Но, как правило, «подлинная дружба» неизменно считалась крайне редкой, а расцвет ее относили к прошлому, представляя дружбу как идеал, опрокинутый в прошлое.
Опустіла наша школа, В коридорах тиша. Радість, весело довкола, Бо канікул вже пора. Ми повернемось не скоро, Щоб зібратись дружнім колом. Школо, ми з тобою не прощаємось, Назавжди не покидаємо тебе, Просто кажем: «Школо, до побачення, ;Здрастуй, літо золоте!»
Шановні батьки! Любі діти! От і настав той час, коли ми з вами зібралися на останнє родинне свято. Так! Чотири роки навчання в початковій школі вже позаду. За цей короткий час ви, діти, і ви, батьки, здружилися, провели спільно багато цікавих виховних заходів у тісному колі. Були в нас успіхи, були й маленькі проблеми.
Ось і закінчилась наша мандрівка в країну букв і цифр, в країну, де володарюють зання, дружба і наполеглива праця. Вже на рік підросли наші діти. За плечима у них величезний досвід шкільного життя. Адже не секрет, що найбільше найрізноманітнішої, найновішої, найцікавішої і найпотрібнішої інформації дитина отримує саме в перший рік свого навчання у школі. І весь цей час, вивчивши Букваря майже напам’ять, закріпивши на все життя табличку додавання і віднімання з дітками поряд були милі мами, серйозні тата, лагідні бабусі і мудрі дідусі. Хай же сторицею вернеться вам ваша праця. Хай маленькі дитячі серця переповнюються гордістю за таких хороших батьків. І хай струмочки їхніх ніжних душ завжди збігаються до цілющого родинного джерела, яке напуватиме їх любов’ю, ніжністю, вірою в свої сили, підтримкою і допомогою на все життя.