Якщо ти з дитинства мріяв стати лікарем або космонавтом, і дотепер не сумніваєшся в правильності свого вибору - у тебе немає проблем. Що б не говорили мама й бабуся, ти із завзятістю фанатика штудіюєш підручники з хімії або біології, або відвідуєш гурток "юний фізик" і добре уявляєш собі, що будеш робити по закінченні школи. Якщо це так, то ти - щасливчик. Тому що багато хто з юнаків зовсім не уявляють собі, "ким бути" і куди вступати й чи вступати взагалі, коли продзвенить довгоочікуваний останній шкільний дзвінок.
Добре, коли проблема вибору професії турбує - це означає твою соціальну й психологічну зрілість. Гірше, якщо тобі поки однаково: мама за ручку відведе в юридичний інститут (тому що тобі "як би подобається" історія), а потім виявиться, що ти терпіти не можеш перебирати нудотні папірці й спілкуватися з людьми.
Труднощі професійного самовизначення виникають зазвичай у двох категорій молодих людей. Перші поки не знайшли в цьому житті нічого цікавого. Так склалося, що вчителі не зуміли викликати в них любов до яких-небудь предметів, а таланти поки що зариті в землю. Такі молоді люди можуть добре вчитися, але вони нічим не захоплюються, життя їх досить нудне або просто монотонне. От і не можуть визначитися, чим хотілося б займатися - тому що з того, що оточує їх у світі, ніщо не тягне особливо. Та й із чого вибирати? Як правило, вони не знають, ким працює їхній тато, хто такий іхтіолог - і взагалі мало орієнтуються у світі професій.
Друга категорія юнаків дуже активна і у навчанні, і в різних інших формах активності. Їм цікаво все, вони відвідують одночасно три гуртки, п'ять факультативів і десять спортивних секцій. Більше того, у них усе виходить. Як говориться, якщо людина талановита - вона талановита у всьому. За що не візьметься ця чудо-дитина - у всьому домагається успіху. Однак... вони теж не можуть визначити, що подобається їм більше, із чим вони хотіли б зв'язати своє життя.
Як же розібратися в собі? Психологи вважають, що при виборі професії дуже важлива відповідність між психологічними особливостями людини і відповідними характеристиками професії. Професія повинна бути цікавою.
Якщо тобі подобаються тварини, рослини, то тобі буде цікаво у своїй професійній діяльності зіштовхуватися з об'єктами живої природи. Якщо ти любиш техніку - інтерес до неї буде підтримувати тебе в діяльності інженера-конструктора або фізика-теоретика.
Будь-яка професія вимагає, щоб у людини були присутні так звані "професійно важливі якості" - наприклад, для коректора важлива увага, для художника - образне мислення тощо.
Тому, вибираючи певну професію, важливо усвідомити, є чи в тебе здібності, що відповідають професійно важливим якостям. У ситуації сумнівів вибирай ту професію, де твої здібності будуть максимально реалізовані, у цій діяльності ти досягнеш найбільшого успіху. Нарешті, тип реалізованої професійної діяльності повинен збігатися із твоїм особистісним, характерологічним типом.
Скажімо, якщо ти товариський - тобі більше підійдуть професії, пов'язані із численними контактами, а якщо емоційно нестійкий - не зможеш виконувати рутинні види діяльності, що вимагають концентрації протягом тривалого часу. Отже, для того, щоб вибрати професію, необхідно насамперед пізнати себе.
Ти напевно часто задаєш собі питання: "Який я?", "Хто я в цьому світі?", "Навіщо я живу?". Допомогти краще пізнати себе й частково відповісти на ці питання (повністю ти на них не відповіси ніколи) допоможе нехитра вправа: подивися на себе очами іншої людини. Конкретної людини, яку ти добре знаєш - скажімо, друга або сусіда по парті, мами або коханої людини. Спробуй пояснити свої вчинки так, як це зробила би інша людина - не знаючи істинних мотивів. Ти зрозумієш, яким тебе бачать інші люди, але, з іншого боку, позбудешся від суб'єктивізму, адже у своєму оці, як відомо, не видно і колоди. Твій характер поки тільки формується, тому не треба наклеювати собі ж ярлик і відмовлятися від професії артиста тільки тому, що ти нібито "сором'язливий". Борися, працюй над собою, пізнавай себе. І пам'ятай, що психічні властивості людини (здібності, інтереси або риси характеру) - винятково гнучкі, що змінюються якості. Відомо чимало випадків, коли людині, що не має здібностей до музики, але жагуче бажає нею займатися, вдавалося розвити музичний слух. Головне - інтерес; запам'ятай: здібності формуються в діяльності.
Звикай працювати, трудитися. На одних здбіностях далеко не виїдеш. З іншого боку, інтерес - річ теж не зовсім стійка. Безліч молодих людей думають, що люблять якийсь навчальний предмет, а насправді їм дуже подобається вчитель. Крім того, важко зрозуміти, чи сподобається тобі психологія або та ж економіка - адже в школі ти не вивчав нічого подібного....
Для того, щоб не помилитися, треба розширювати свій кругозір стосовно світу професій. Задавай дорослим людям питання про їхню професійну діяльність - як правило, люди із задоволенням розповідають про свою реальну роботу й про студентські роки. Тоді ти зможеш усвідомлено вирішити, чи цікава тобі дана область, чи все, що ти знаєш про спеціальність, на яку подаєш документи - це її назва...
Отже, розібравшись у своїх здбіностях, інтересах й особистісних рисах, ти приступаєш до вибору вже не професії - а ВНЗ або факультету. З'ясуй, які спеціальності й спеціалізації відповідають виду діяльності, що цікавить тебе. Це не завжди однозначна відповідність (наприклад, щоб ремонтувати комп'ютери, потрібно одержати спеціальність "радіоелектроніка"). Ухвалення рішення повинне ґрунтуватися на багатьох факторах уже не психологічного характеру: репутація ВНЗ і конкурс, думка друзів, батьків, вартість навчання. Не полінуйся й випиши на окремому листочку паперу плюси й мінуси кожного з варіантів. Проаналізуйте дані разом із друзями й родичами.
І завжди пам'ятай: остаточний вибір тільки за тобою, тому що вибираючи професію, ти вибираєш долю. Професія повинна приносити задоволення (позитивні емоції тобі) і забезпечувати максимальну реалізацію твоїх можливостей (користь суспільству). (Переклад статті Олени Рихлевської
"Як обрати професію - для початківців
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Покровської міської ради Донецької області 
.jpg)
